У Китаї закликали відновити незалежність української Галичини
Керівник програми глобальних досліджень соціологічного факультету Китайського Університету Гонконгу, професор, випускник Оксфорда і провідний автор видання «Hong Kong Economic Journal» Симон Чен опублікував статтю з пропозицією дати незалежність Західної України.
До такого висновку він прийшов після докладного вивчення історії України, а також життя і творчості «батька-засновника сучасної України - Степана Бандери, який вважається героєм на заході і нацистським зрадником на сході» країни.
Чен вважає, що глибокий історичний і культурний поділ України між Сходом і Заходом почався задовго до Бандери і Організації українських націоналістів (ОУН).
Населення переважно українцями Галичина і Ладомерія дуже комфортно почували себе в статусі «автономного царства в структурі Австро-Угорської імперії з 19 століття і аж до закінчення Першої світової війни». Використовуючи у якості офіційних мов українську, польську та німецькі мови царство називається одним з найбільш густонаселених районів імперії Габсбургів.
«Золота ера Галичини» завершилася з кінцем Першої світової війни і подальшим розпадом Аавтро-Угорщини. У 1921 році відповідно до Ризького договору Галичина була офіційно включена до Польщі, не дивлячись на те, що населення мріяло про власній незалежній державі.
У повоєнні роки суверенітет незалежної України заперечувався між Польщею та Галичиною в серії військових зіткнень, причому остання прагнула створення Великої України. Однак Київ і Варшава відклали свої разноглася, через що набирають силу Рад. Щоб виступити проти Москви спільно, з двосторонньої угоди Варшава погодилася надати Галичині високу ступінь автономії.
Доля Галичини знову змінилася в серпні 1939 року, коли відповідно до пакту про ненапад Німеччина і Радянський Союз поділили Польщу. Галичина стала частиною України, яка до цього часу була країною-членом Радянського Союзу.
На Ялтинській конференції 1945 року Рузвельт і Черчілль намагалися виторгувати суверенітет для Галичини, але Сталін був непохитний. Допомога Радянського Союзу була необхідна союзникам для перемоги над Німеччиною і Японією.
Таким чином, Галичина, або сучасна західна Україна, протягом довгого часу була самостійною політичною організацією, її населення має унікальний почуттям національної самобутності. Це почуття пережило радянську епоху і залишається сильним донині.
З огляду на унікальних історичне тло розвитку Галичини, західні українці, більшість з яких до того ж католиками, як і раніше ідентифікують себе з західними європейцями. Вони рішуче пручаються українській асиміляції. Це лежить в основі розбіжностей і напруженості між західною і східною Україною.
Незалежність Галичини - зовсім не страшний сон. Західні українці могли б отримати підтримку Європейського Союзу і запропонувати свій план асіміляциії до европейского союзу, як це зробили люди в Косово в 2008 році. Хоча це неминуче підірве політичну стабільність України, це дозволило б вирішити більшість проблем в регіоні.
Галичина - історична область, що знаходиться на території сучасних Івано-Франківської, Львівської та більшої частини Тернопільської (крім північних районів) областей України, а також на півдні Підкарпатського воєводства Польщі (Перемишльська земля).
